четвер, 5 травня 2022 р.

Дії у випадку вибоху поруч з тобою

На жаль, ми починаємо звикати до сигналу тривоги. Однак не завжди він застає нас в слушний час. Хіба для такого він може бути взагалі слушним?

Однак, іноді буває, що тривога і вибухи починають свою дію, коли люди знаходяться на вулиці. Йдуть за необхідними продуктами, або ж намагаються зібрати допомогу нашим військовим.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій зібрала декілька рекомендацій у разі вибухів поруч з вами.


Що робити у разі випадку вибуху поруч з вами
ляж на землю та прикрий голову руками;
використовуй доступне укриття;
не поспішай покидати укриття;
допоможи пораненим;
не заходь у пошкоджені будівлі.

Після того, як стався вибух
Переконайтеся в тому, що ви не отримали значних травм.
Заспокойтеся та уважно озирніться навколо, чи не існує загрози подальших обвалів і вибухів, чи не звисає з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь ваша допомога.
Якщо є можливість – залиште місце події. Якщо ви опинилися в завалі – періодично подавайте звукові сигнали. Пам’ятайте, що при низькій активності людина може протриматися без води п’ять діб.
Якщо ви опинилися під завалом, виконуйте всі розпорядження рятувальників.

Наслідки воєнних дій для довкілля

Вже понад 2 місяця Україна у вогні, під постійними ворожими обстрілами. Сотні тисяч життів були обірвані або зламані. 

За місяць війни, за даними ООН, 3,5 млн українців покинули країну, ще близько 11-12 млн переселилися в інші області. 

Але агресор зруйнував не тільки людські життя, а й руйнує навколишнє середовище, наслідки чого українці та українки відчуватимуть на собі не один рік. 

Вже більше сотні — стільки злочинів проти довкілля від російської агресії зібрали працівники ГО "Екодія" з відкритих джерел за перший місяць масштабної війни. 

Це несе нові екологічні ризики, які також можуть збільшити кількість людських жертв війни у майбутньому. 

Злочини проти довкілля теж є частиною воєнних злочинів. Згідно з Женевською конвенцією, "заборонено застосовувати методи або засоби ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу".

З перших днів були зафіксовані обстріли та бомбардування промислових та енергетичних об'єктів, підпали лісів, підриви нафтобаз, забруднення Чорного та Азовського морів (в першу чергу через затоплення суден). 

Як примусити Росію заплатити за руйнування України
Так, 24 лютого відбувся вибух ворожого снаряду на території Трипільської ТЕС, яка розташована на Дніпровському узбережжі в 45 км південніше Києва та є найбільшим постачальником електроенергії у Київську, Черкаську та Житомирську області. 

На початку березня Міндовкілля ініціювало збір інформації про злочини проти довкілля, до ініціативи долучились різні громадські організації. Реальні збитки та вплив буде підраховано після перемоги, але від ДЕІ вже були озвучені перші 77 млн дол, лише за забруднення земельних ресурсів.

Будь-яка війна несе величезні екологічні загрози для населення, але бойові дії в Україні можуть призвести до особливо катастрофічних наслідків для навколишнього середовища. 

Схід України — це промисловий центр. Цей регіон найбільше індустріалізований. У звичайних умовах можна було б швидко локалізувати ризики, але не під обстрілами та постійними бомбардуваннями. 

Дуже часто російська армія не допускає фахівців для локалізації негативного екологічного впливу. 

22 березня був зафіксований підпал лісу в Чорнобильській зоні відчуження, але працівники ДСНС не могли дістатись туди через постійні обстріли. Станом на 24 березня пожежа локалізована. 

За даними Міндовкілля за останні два тижні зафіксовано понад 30 загорянь на площі понад 8700 га у Чорнобильській зоні. 

У зоні активних бойових дій зараз атомні станції, морські порти, склади небезпечних відходів (мінеральні добрива, пінополіуретан, лакофарбові та паливно-мастильні матеріали та ін.), промисловість, включно з хімічними та металообробними заводами.

Зафіксовані пожежі на нафтобазах, АЗС, сміттєзвалищах, є факти пошкодження об’єктів тепло- та водопостачання (каналізаційні насосні станції, фільтрувальні станції, водогони).


Весь світ сколихнули новини про захоплення Чорнобильської та Запорізької атомних станцій. Окупанти 14 березня підірвали частину боєприпасів на майданчику захопленої ЗАЕС. 

На Чорнобильській АЕС вони пошкодили високовольтну лінію, яка має постачати туди електрику, в тому числі та для охолодження відпрацьованого ядерного палива на місцевих сховищах. 

Через відсутність електроенергії температура в басейнах витримки підвищується, що потенційно може призвести до викидів радіоактивних речовин у навколишнє середовище. 

Радіація могла бути перенесена вітром на інші регіони України, Білорусі, росії та Європи. Українські енергетики полагодили високовольтну лінію, але Чорнобильська та Запорізька станція і досі під контролем росіян. 

Окрім ядерної небезпеки, обстріли та окупація підвищують ризик викидів токсичних відходів з промислових підприємств України. 

На сьогодні Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів містить докладні відомості про понад 23 тис. об’єктів, із них 2987 складів, що зберігають високотоксичні пестициди. 

Найбільша їх кількість розташована на території Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Харківської та Львівської областей. Частина із цих підприємств опинилася у зоні бойових дій. 

Так, на хімічному підприємстві "Сумихімпром", який знаходиться в околицях м. Суми, 21 березня, внаслідок ворожого обстрілу відбувся витік аміаку, у радіус ураження потрапило с. Новоселиця.

Найбільше екологічних злочинів зафіксовано у Київській, Харківській та Миколаївських областях. У цих областях ворог руйнував промислові та енергетичні об’єкти. 

Внаслідок ворожих обстрілів зафіксовані факти вибухів на ТЕС, захоплення та пошкодження Каховської ГЕС, руйнування газопроводів та газорозподільних станцій. 

Зокрема, підрив газопроводу у Харкові 27 лютого призвів до потужного вибуху та ударної хвилі, яка пошкодила будівлі в житлових районах міста. 

Згідно з нормами цивільної безпеки, аварія такого масштабу є техногенною катастрофою, а значить, населенню бажано негайно покинути місця, близькі до аварії. 

Ще з 2014 року Донбас був на межі екологічної катастрофи, через окупацію території проросійськими силами та активних військових дій упродовж 8 років. 

Через відсутність доступу до всієї території не відомо остаточної інформації про шкоду довкіллю за ці роки. Були уражені об'єкти водопостачання, залишаючи сотні тисяч мирних жителів без доступу до води. 

Відбувалось пошкодження енергетичної інфраструктури, що призводило до збоїв у роботі насосної системи, наражаючи тим самим на ризик затоплення у шахтах, що зберігають токсичні та ядерні відходи.

За останній місяць також були зафіксовані збройні напади на енергетичну інфраструктуру, що призвело до затоплення шахти "Золоте", обстріл "Градами" Авдіївського коксохімічного заводу та бомбардування нафтопереробного заводу у Луганській області.

Самі бойові дії призводять до не менших небезпек: розлите паливо, зруйнована техніка та відпрацьована зброя, підірвані ракети — все це забруднює ґрунт та ґрунтові води хімічними речовинами та важкими металами. 

Навіть після завершення війни деякі екологічні наслідки проявлятимуться роками. На територію України було випущено понад 1100 ракет, знищено близько 4000 одиниць воєнної техніки окупантів різного типу. Це призведе до накопичення канцерогенного сміття. 

Російські війська створюють не тільки техногенні та екологічні катастрофи, вони також руйнують природні території, які забезпечували середовище існування рідкісних видів та оселищ, які знаходяться під загрозою зникнення. 

За даними Української природоохоронної групи, 44% найцінніших територій природно-заповідного фонду опинилися в зоні бойових дій, під тимчасовим контролем російських загарбників або є недоступними для України.

Зібрана інформація є тільки першим етапом для оцінки злочинів проти довкілля, скоєних росією. 

У розпал бойових дій, важко побачити реальний масштаб та рівень забруднення навколишнього середовища. Навіть за таких умов вже маємо більше сотні зафіксованих злочинів тільки за місяць. 

Реальну оцінку вдасться зробити після завершення активних бойових дій, а наслідки українці та українки будуть відчувати роками. Тому зараз важливо фіксувати злочини проти довкілля, аби далі мати змогу судити росію і за них.



вівторок, 26 квітня 2022 р.

Чорнобиль - незагоєна рана на тілі нашої Землі

Чорних дат у людства є немало.
Кожна з них — це міна під прогрес.
Найстрашніше, що усіх спіткало, —
Вибух на Чорнобильській АЕС.

26 квітня… В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо. Минає 36 років, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: i тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі.
Чорнобиль… Він увійде назавжди в історію людства, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф. Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього.

Чорнобиль… Мертва зона… Сьогодні ці слова гірким болем відлунюють в наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово, тихо руйнуються хати. Повернувшись у безлюдну зону, журавлі дивуються, чому не чути веселих дитячих голосів, чому тут немає життя… Адже ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.

Зойкнула Земля чаіним криком
– Сину, вбережи і захисти!
Вийшла мати із іконним ликом:
– Йди, синочку, хто ж коли не ти?

За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники по охороні Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком. Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України.

Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані. Біда розчинилась в духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі. Та хіба тільки в ній? Вона розчинилася в людях. Ця трагедія увійшла в історію, в усі хроніки людства як незагоєна рана на тілі України.

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису.

Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям. Пам’ять… Це єдине, що ми можемо віддати героям, які за покликом рідної землі вступили у палаючий реактор на захист рідного народу. Ці люди, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народові України. Доземно схиляємося голови в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю померлих від радіаційного смерчу. Вічна слава героям! Вічна слава!!!

середа, 6 квітня 2022 р.

Як безпечно пережити воєнний час

Війна є важким випробуванням для кожного з нас. У це  лихоліття нас постійно переслідують стреси, тривога, втома, почуття нетерпіння. Ми іноді відчуваємо, що сили покинули нас і це може вплинути на наше навчання, роботу та життя вдома. На цій сторінці ви дізнаєтесь кілька правил, які допоможуть вам успішно подолати цю стресову ситуацію. Ці правила, звичайно, не в змозі змінити політичну реальність, але вони можуть змінити ваше життя і допомогти вам спокійно пережити воєнний час чи інші не менш стресові ситуації. Дотримуючись цих нескладних правил, ви станете спокійнішим і сильнішим за духом і тілом.

Дотримуйтесь заведеного порядку життя - Звичайне розмірене життя створює острівець безпеки в океані небезпек і бур. Зберігаючи заведений розпорядок дня, ви демонструєте собі та оточуючим, що ви сильні та життєздатні. При цьому ви заявляєте, що продовжуєте жити і сподіватися попри все.

Дотримуйтесь режиму здорового харчування, займайтеся спортом та висипайтеся – У здоровому тілі – здоровий дух. Слідкуйте за своїм здоров'ям, і це допоможе вам успішно пережити лихоліття, не долаючи додаткових проблем.

Виконуйте вправи на розслаблення – Щоденні вправи на розслаблення допоможуть вам подолати стрес і потяг повсякденного життя. Чим регулярніше ви їх робите, тим краще навчитеся розслаблятися і підтримувати природний баланс в організмі. Все це безпосередньо впливає на настрій і душевний спокій. Спробуйте вправлятися кілька хвилин один-два рази на день.

Говоріть про свої почуття з близькими людьми – Почуття подібні до килимів – і ті, й інші потребують догляду та періодичного провітрювання. Якщо ви поділитеся своїми почуттями та переживаннями, то ви знімете з себе їхній тягар і подивіться на них по-новому. Більше того, ви можете з подивом виявити, що й інші люди відчувають те саме, що й ви.

Допомагайте іншим – це можуть бути батьки, діти або друзі, яким потрібно трохи участі чи підтримки. Ви також можете зайнятися добровольчою діяльністю в організації, яка вам подобається. Допомагаючи людям, що оточують вас, ви відчуєте себе набагато краще. Крім того, ви зможете довести собі, що у вас достатньо сил для того, щоб самому впоратися із ситуацією та надати допомогу іншим.

Виділіть час для улюблених занять – Щодня виділяйте час на те, що ви любите: заняття спортом чи мистецтвом, музика, читання, походи та багато іншого. Це допоможе вам відволіктися від важкої реальності і пам'ятати про те, що навіть у важкі часи можна знайти оазис, який зробить життя кращим.

субота, 26 березня 2022 р.

Поради для протидії паніці в умовах війни

Уже кілька місяців український медіапростір перебуває в стані постійної напруги. В останні дні вона посилилась в рази. В такий складний час вкрай важливо протистояти страху, душевному болю та паніці, щоб консолідувати свої сили на дійсно значущих речах.
 «Відчувати тривогу, занепокоєння та неспокій – це нормальна реакція нашої психіки на ситуацію напруги і невизначеності, однак важливо зберігати врівноважений стан та мислити тверезо, – для цього дамо вам декілька порад, як боротись з тривожністю:

1. Дихайте.Якщо ви відчуваєте сильний внутрішній неспокій та тривогу, спробуйте зосередитись на своєму диханні: сядьте зручно, розслабтесь, зверніть свою увагу виключно на дихання. Спостерігайте за своїми переживаннями і відчуттями в тілі. За тим, як повітря поволі наповнює ваші легені, як стискається грудна клітина на видиху. Можна застосувати техніку «Дихання за квадратом» – дихайте за схемою впродовж 5 хв: вдих-пауза-видих-пауза і т.д.

2. Займайтесь звичними справами, рутиною. Не змінюйте свого розпорядку, щоб краще структурувати мислення складіть погодинний розпорядок дня та намагайтесь його дотримуватись.

3.Підтримуте зв’язок з близькими. Близькість – це завжди ресурс. Якщо ви далеко від рідних – саме час їм подзвонити або навідатись. Розмовляти на тему війни можна, але не варто заглиблюватись, щоб не застрягати на цій темі.

4.Мінімізуйте перегляд новин до одного разу на день.Особливо, якщо ви занадто тривожні. Новини – це тригер до переживань.

5. Зберіть тривожний рюкзак, щоб було спокійніше.Рюкзак сам собою не такий корисний, наскільки корисна ідея контролю над ситуацією. Коли ми щось контролюємо, одразу стає спокійніше.

6. Спілкуйтесь з іншими стосовно поточної ситуації в країні, якщо це вас заспокоює. Якщо ви навпаки відчуваєте тільки стрес після розмови на цю тему – мінімізуйте таке спілкування. Переводьте розмову на нейтральні теми.

7. Читайте новини лише з перевірених джерел! Довіряйте інформації, підтвердженій кількома достовірними (бажано офіційними) джерелами».


Особливо важливим є останній пункт, оскільки дотримання правил інформаційної гігієни – це питання не тільки психологічного благополуччя, але і національної безпеки. А «фейкові» новини в епоху сучасних технологій поширюються зі скорістю світла. Найкращим варіантом є черпати достовірну інформацію на офіційний сторінках Офісу Президента України, Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ, Державної прикордонної служби України, Міністерства внутрішніх справ.



А також, якщо ви відчуваєте підвищену тривогу, паніку зверніться до психолога.Телефон гарячої лінії психологічної допомоги для підтримки громадян України: 0-800-211-444.