Як себе поводити в громадських місцях

Кожен з нас неодноразово був свідком неналежної поведінки дитини на вулиці, в магазині або на зупинці транспорту. Маленькі діти найчастіше влаштовують істерики щодо своїх бажань, підлітки – шумлять, псують майно, смітять, а то і курять, лихословлять. Дитина повинна знати правила поведінки громадських місцях.

• культурні навички – це основа життя в суспільстві;
• вихованій людині простіше налагодити відносини з іншими людьми;
•  за порушення правил поведінки в громадських місцях можуть покарати їх батьків, а для підлітків з 14-ти років настає особиста відповідальність.
   ПЕРЕЛІК ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ПОЗА ДОМІВКОЮ
• На вулиці і в громадських місцях розмовляти без крику, не шуміти, не заважати іншим людям.
• Виявляти ввічливість до дорослих людей, допомагати маленьким. Бути уважними до людей з обмеженими можливостями.
• Дотримуватися чистоти в громадських місцях – не смітити,  не плюватися, берегти зелені насадження.
• Берегти суспільне і чуже майно.
• Не робити негідних вчинків і оберігати від них друзів. Це означає: не ображати  інших, не брати чужі речі, не знущатися над тваринами і ін.
• Без супроводу дорослих діти до 16 років не можуть перебувати на вулиці після 21 години вечора

Ці основні вимоги включають і цілий ряд заборон для школярів і підлітків:

• Брати участь в будь-яких акціях, які порушують порядок в громадських місцях.
• Розпивати спиртні напої, палити, лихословити, грати в карти в громадських місцях.
• Займатися торгівлею і перепродажем.
• Не можна забиратися в підвали, на дахи, на залізничні вагони.
• Їздити на підніжках громадського транспорту.
• Самостійно купатися без супроводу дорослих.
• Хуліганити, кидаючи каміння в проїжджаючий транспорт, накладати різні предмети на рейки.

Дітям до 16 років заборонено виїжджати на скутері на дорогу

Для підлітків існує також заборона їздити на   велосипеді до 14 років, а на мопеді чи скутері – до віку 16 років.

Діти повинні поступатися місцем людям похилого віку

Правила поведінки в громадському транспорті включають кілька аспектів. По-перше, це елементарна ввічливість. Дитину треба навчити, що прийнято пропускати вперед при вході жінок і літніх людей, поступатися їм місце, не можна розштовхувати пасажирів ліктями. По-друге, вихована людина обов’язково оплачує проїзд. Третє вимога – смітити в салоні, не забруднювати його написами. У транспорті не треба голосно сміятися, розмовляти, вмикати музику, будь-яким способом відволікати водія від дороги.

Інші вимоги до поведінки в суспільстві включають такі моменти:

• При кашлі та чханні прийнято прикривати рот.
• Користуватися носовою хусткою при нежиті.
• Чи не виходити на вулицю недбало одягненим і незачесаним.
• Акуратно і тихо їсти в закладах громадського харчування, користуватися серветками.
• Не можна публічно відгукуватися грубо або погано про інших людей або події, що відбуваються.

• Не можна кричати на вулиці і в громадських місцях

  Також, правила поведінки в суспільстві вимагають дотримання таких норм:

  • стукати перед тим, як відкривати двері;
  • НЕ шепотітися при інших людях, не говорити на незрозумілій їм мовою;
  • не перебивати, коли хтось говорить;
  • не обертатися спиною, коли до тебе звертаються.

   

День української писемності і мови

На початку листопада відзначається державне свято – День української писемності та мови. Цього дня проводять тематичні конкурси та урочисті заходи, які мають на меті згуртувати українців навколо рідного слова.

Історія свята

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".

За православним календарем у цей день вшановують пам"ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.

Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам"ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

У цей день традиційно:

- покладають квіти до пам"ятника Несторові-літописцю; 

- відзначають найкращих популяризаторів українського слова; 

- заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; 

- стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс проводиться за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів. Щорічна кількість учасників - понад 5 млн із 20 країн світу.

Радіодиктант для українців

Традиційно до свята проводиться радіодиктант національної єдності, який проходить на Українському радіо. Таку акцію започаткували 2000 року. Так, щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з"ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово. Цього року радіодиктант провели 8 листопада.

Захід проводиться не тільки в Україні, а в інших країнах. Приміром, цьогоріч з ініціативою написати диктант в Абу-Дабі виступив активіст Євгеній Семенов, закликавши у Facebook громаду приєднатися до заходу.

Він переконаний, що диктант варто сприймати не як екзаменацію знань, а як всесвітній флешмоб, акцію єднання навколо української мови, коли по всій планеті одночасно українці гуртуються навколо рідного слова і у прямому ефірі пишуть радіодиктант. Також цей захід - можливість згадати шкільні часи та поспілкуватись із громадою.

Топ-10 цікавих фактів про українську мову

1. Найбільше перекладений літературний твір – "Заповіт" Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

2. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово "вороги" – "вороженьки".

3. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера "п"; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера "ф" – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.

4. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово "дихлордифенілтрихлорметилметан" – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.

5. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов"янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).

6. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.

7. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

8. Офіційно вважається, що після видання "Енеїди" Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.

9. В українській існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму тощо.

10. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"

Як захиститися від коронавірусу?

• Жодних рукостискань! Вітайтеся іншими способами: махайте головою, вдаряйте кулаки або ліктями.
• Використовуйте кулак, щоб торкнутися перемикача світла або кнопки ліфта. На АЗС беріть дозатор бензину паперовим рушником або використовуйте одноразові рукавички.
• Відкривайте двері кулаком або стегном – не беріться за ручку рукою. Особливо це важливо для туалетів і дверей у публічних місцях.
• Використовуйте дезінфікувальні серветки в магазинах, протирайте ними ручки і дитячі сидіння в продуктових візках.
• Мийте руки з милом протягом 10-20 секунд або використовуйте дезінфікувальний засіб для рук на спиртовій основі, що містить більш як 60% спирту, завжди, коли ви повертаєтеся додому з будь-якого місця, де було скупчення людей.
• Тримайте пляшку з дезінфікувальним засобом біля входу в будинок. Також він має бути в автомобілі на випадок, якщо ви не можете відразу ж вимити руки.
• Кашляйте і чхайте в одноразову серветку і негайно її викидайте. Лікоть використовуйте у крайніх випадках. Потрапивши на одяг, вірус продовжує життєдіяльність до тижня і більше – тому є загроза заразити інших людей.

ВАЖЛИВО ПАМ'ЯТАТИ

Цей коронавірус поширюється, коли людина кашляє і чхає, але з великими краплями слини. Це означає, що він у повітрі не літає і не заражає людину в такий спосіб. Але всі поверхні, на які потрапляють крапельки, заразні – вірус живе там у середньому тиждень. Тому все, що оточує інфіковану людину, потенційно заражене.

Ви не заразитеся, якщо інфікований не буде кашляти або чхати прямо на вас.

Цей вірус має клітинні рецептори тільки для клітин легенів (він вражає тільки легені). Єдиний шлях зараження вірусом – потрапляння через ніс або рот з вашої руки, кашель або чхання зараженого безпосередньо в ваш ніс або рот.

Правила дорожнього руху під час карантину

Під час карантину, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, потрібно чітко виконувати правила дорожнього руху:

• рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку, обережно по слизькій дорозі, особливо під час ожеледиці. Взуття має бути зручним, підбори – низькими;
• за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів; переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а за їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
• у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора; виходячи на проїжджу частину з-за транспортних засобів упевнивнитись, що не наближаються інші транспорті засоби, бути особливо уважним і обережним при прослуховуванні плеєра через навушники та при використанні одягу з капюшоном;
• чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
• у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;
• категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом або встановленими місцями; для запобігання ДТП за участю дітей категорично заборонено кататися на санчатах, ковзанах, лижах (інших зимових приладах для розваг) на проїжджій дорозі, категорично заборонене катання з гирок із виїздом на проїжджу частину дороги;
• для запобігання травмування можна кататися на ковзанах тільки у відведених для цього спеціальних місцях й на міцному льоду без розщелин;
• користуючись транспортним засобом, необхідно сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.

1 листопада - день проголошеня Західно-Української Народної Республіки

1 листопада 1918 року у Львові було 

проголошено Західно-Українську Народну Республіку. 

Таким чином, ЗУНР стала одним з перших державних 

утворень, що виникли на уламках так званої «клаптикової» 

Австро-Угорської імперії. Українці прагнули Незалежної 

Української Держави. Внаслідок блискучої операції без 

краплини крові було заарештовано намісника і міського 

коменданта, взяті під контроль всі державні установи, 

казарми й інші важливі об'єкти, над ратушею замайорів 

синьо-жовтий прапор.

 У складі українських військових сил, які взяли владу над двохсоттисячним Львовом, 

було всього близько 2,5 тис. чоловік. Ранком 1 листопада Українська Національна Рада 

перебрала владу у свої руки. Було видано відозву «Український народе», де говорилося про 

утворення незалежної Української держави, у якій «віднині народ є… господарем своєї 

землі». До складу ЗУНР увійшли Західноукраїнські землі. Вона охоплювала близько 70 тис. 

км2 з 6 млн. населення (71% українців, 14% поляків, 13% євреїв та інші). Галичани мріяли та 

непохитно вірили у возз’єднання з Наддніпрянською Україною у найближчому часі. Попри 

те, що ЗУНР проіснувала всього 257 днів, значення вперше утвореної на Західноукраїнських 

землях незалежної держави важко переоцінити. 

 Українці жадали свободи, звільнення від усіх зайд та окупантів. Не жаліючи власних 

життів, зунрівці боролись за суверенну Україну. Десятки тисяч стрілецьких могил і сьогодні 

нагадують про звитягу та славу тих днів. Діяльність ЗУНР мала значний вплив на 

формування національної свідомості всього українського народу та засвідчила високу 

національну ідейність галицьких українців, їх непохитну віру в суверенну соборну державу 

Україна. Героїчна боротьба стрілецтва стала поштовхом та отримала продовження у 

визвольних змаганнях ОУН.

 Ми з вами – нащадки тих гордих лицарів листопадового чину! Подвиги нинішніх героїв в 

АТО вкотре доводять це. Героїчна боротьба за Українську державність триває й 

сьогодні. Тож маємо свої дії та помисли звіряти з їх прикладом, пам’яттю, невмирущою 

славою.

Слава Україні! Героям слава!